Научи меня Боже любить,
Размышлять о Тебе днём и ночью.
Чтоб по правде Твоей свято жить,
И ходить пред Тобой не порочно.
И когда Ты придёшь чтоб забрать,
Свою Церковь Святую Невесту,
Я хочу пред Тобою предстать,
В чистоте, чтобы быть с Тобой вместе.
Ты меня научи не роптать,
Когда сердце от боли стенает.
И нет сил больше радости ждать,
А душа от тоски замирает...
И нести тяжело груз к кресту,
Чтоб оставить его там навеки.
Боль отдать Иисусу Христу,
И идти по дороге с Ним вместе.
Научи о Тебе возвещать,
Всем живущим на этой Вселенной.
Без умолку Тебя прославлять,
Ты мне жизнь мою, сделал не тленной.
Животворный вложил в меня дух,
Чтоб нести людям весть о Спасении,
Подарил мне Божественный слух,
Голос дал, чтоб о Славе я пела !
************************
Будь прославлен Великий Творец !
Пусть мой голос вовек не умолкнет !
Милосердный и дивный Отец,
Я, для Славы пишу эти строки !
Дай мне помнить всю милость Твою,
И нести эту Весть во спасение.
Жизнь мою я тебе отдаю,
Буду славить Тебя - жизнью, пением...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
